Шпигунський серіал живе довірою, точніше, її відсутністю: кожен погляд, кожна фраза можуть бути грою, а глядач ніколи до кінця не впевнений, хто на чиєму боці. Це добірка серіалів, які роблять цю невизначеність головним джерелом напруги.
«Батьківщина» перетворила підозру на восьмисезонну одержимість: агентка ЦРУ з біполярним розладом проти звільненого з полону морпіха, який, можливо, працює на ворога. «Американці» пішли тихішим шляхом, показавши шпигунів-нелегалів, що живуть звичайним подружнім життям у передмісті Вашингтона, а «Вбиваючи Єву» перетворила стосунки мисливиці й найманки-вбивці на дивну, майже романтичну одержимість.
Є в добірці і місце для більш класичного шпигунського бойовика: «Джек Раян Тома Кленсі» і «Псевдонім» тримаються ближче до динамічного екшену, а «Слоу-хорзес» додає рідкісний для жанру гумор, не втрачаючи серйозності ставок. «Бюро легенд» тим часом лишається одним із найреалістичніших зображень роботи розвідки на екрані.